Формування наукових засад антропофітоценології як галузі антропогенного ландшафтознавства

  • Юрій Кисельов Уманський національний університет садівництва https://orcid.org/0000-0003-0530-1892
  • Владислав Парахненко Уманський національний університет садівництва

Анотація

Феномени адвентивної та синантропної флори можна розглядати як із біологічних позицій – тоді вони вивчаються як елементи фітоценозу й біоценозу в цілому, так і з географічних – тоді базовим поняттям у дослідженні стає ландшафт. Адвентивні та синантропні види виступають елементами біоценозу й ландшафту одночасно, але саме ландшафтний підхід дає змогу висвітлити вказану вище наукову проблему найповніше.

Дослідження адвентивних і синантропних фітоценозів мають міждисциплінарний характер. Через ключову роль людини в поширенні процесів адвентизації, синантропізації та фітоінвазій наукову дисципліну, що ставить такі дослідження в центр уваги, – антропофітоценологією.

Методологічну основу антропофітоценологічних досліджень становлять положення антропогенного ландшафтознавства, сучасної екології, ноосферології, концепція сталого розвитку, вчення про взаємодію природи та суспільства, а також закони діалектики, системний і синергетичний підходи тощо.

Антропофітоценологія пов’язана з такими фундаментальними та прикладними науками, як географія, екологія, ботаніка, транспортна логістика та ін.

Необхідною умовою утвердження антропофітоценології як наукової дисципліни є формування її власного поняттєво-термінологічного апарату, згрупованого навколо ключових понять географії, екології, ботаніки – «ландшафт», «фітоценоз», «адвентивний вид» тощо.

Ключові слова: адвентивна флора, синантропна флора, ландшафт, фітоценоз, міждисциплінарні зв’язки, поняттєво-термінологічний апарат.

Ключові слова: адвентивна флора, синантропна флора, ландшафт, фітоценоз, міждисциплінарні зв’язки, поняттєво-термінологічний апарат.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Берг, Л.С. (1913). Опыт разделения Сибири и Туркестана на ландшафтные и морфологические области. Сборник в честь семидесятилетия профессора Дмитрия Николаевича Анучина, 117-153. [Berh, L.S. (1913). Opыt razdelenyia Sybyry y Turkestana na landshaftnыe y morfolohycheskye oblasty. Sbornyk v chest semydesiatyletyia professora Dmytryia Nykolaevycha Anuchyna, 117-153.]

Голубець, М.А. (2004). Біоценоз. Енциклопедія сучасної України, 1, 181-182. [Holubets, M.A. (2004). Biotsenoz. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy, 1, 181-182.]

Гродзинский, А.М. (1991). Аллелопатия растений и почвоутомление. Київ : Наукова думка. [Hrodzynskyi, A.M. (1991). Allelopatyia rastenyi y pochvoutomlenye. Kyiv : Naukova dumka.]

Єгорова, Т.М. (2009). Ландшафтна екологія України. Кам’янець-Подільський : Зволейко Д.Г. [Yehorova, T.M. (2009). Landshaftna ekolohiia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi : Zvoleiko D.H.]

Ємельянов, І.Г. (2004). Біотоп. Енциклопедія сучасної України, 1, 181-182. [Yemelianov, I.H. (2004). Biotop. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy, 1, 181-182.]

Исаченко, А.Г. (1991). Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. Москва : Высшая школа. [Ysachenko, A.H. (1991). Landshaftovedenye y fyzyko-heohrafycheskoe raionyrovanye. Moskva : Vysshaia shkola.]

Кучерявий, В.П. (2010). Загальна екологія. Львів : Світ. [Kucheriavyi, V.P. (2010). Zahalna ekolohiia. Lviv : Svit.]

Лановенко, О.Г., Остапішина, О.О. (Укл.) (2013). Природний комплекс : Словник-довідник з екології. Херсон : ПП Вишемирський В.С. [Lanovenko, O.H., Ostapishyna, O.O. (Ukl.) (2013). Pryrodnyi kompleks : Slovnyk-dovidnyk z ekolohii. Kherson : PP Vyshemyrskyi V.S.]

Мильков, Ф.Н. (1973). Человек и ландшафты. Москва : Мысль. [Mylkov, F.N. (1973). Chelovek y landshafty. Moskva : Mysl.]

Мороз, С.А., Онопрієнко, В.І., Бортник, С.Ю. (1997). Методологія географічної науки. Київ : Заповіт. [Moroz, S.A., Onopriienko, V.I., Bortnyk, S.Iu. (1997). Metodolohiia heohrafichnoi nauky. Kyiv : Zapovit.]

Протопопова, В.В., Шевера, М.В. (2001). Адвентивні рослини. Енциклопедія сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. [Protopopova, V.V., Shevera, M.V. (2001). Adventyvni roslyny. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. Kyiv : Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy.]

Раменский, Л.Г. (1938). Введение в комплексное почвенно-геоботаническое исследование земель. Москва : Сельхозгиз. [Ramenskyi, L.H. (1938). Vvedenye v kompleksnoe pochvenno-heobotanycheskoe yssledovanye zemel. Moskva : Selkhozghyz.]

Солнцев, Н.А. (2001). Учение о ландшафте (избранные труды). Москва : Издательствово Московского университета. [Solntsev, N.A. (2001). Uchenye o landshafte (yzbrannye trudy). Moskva : Yzdatelstvovo Moskovskoho unyversyteta.]

Сукачёв, В.Н. (1934). Что такое фитоценоз? Советская ботаника, 5, 4-18. [Sukachёv, V.N. (1934). Chto takoe fytotsenoz? Sovetskaia botanyka, 5, 4-18.]

Шаблій, О.І. (2001). Суспільна географія : теорія, історія, українознавчі студії. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. [Shablii, O.I. (2001). Suspilna heohrafiia : teoriia, istoriia, ukrainoznavchi studii. Lviv : Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka.]

Шевчук, Л.Т. (2007). Соціальна географія. Київ : Знання. [Shevchuk, L.T. (2007). Sotsialna heohrafiia. Kyiv : Znannia.]

Hommeyer, H.G. (1810). Reine Geographie von Europa, oder allgemeine Terrainbeschreibung der europäischer Erdfläche. Königsberg.

Odum, Eu.P. (1953). Fundamentals of Ecology. Philadelphia : W.B. Saunders.

Wimmer, J. (1885). Historische Landschaftskunde. Innsbruck : Verlag der Wagner'schen Universitaet.

Опубліковано
2022-11-12
Як цитувати
Кисельов, Ю., & Парахненко, В. (2022). Формування наукових засад антропофітоценології як галузі антропогенного ландшафтознавства. Науковий вісник Чернівецького університету : Географія, (838), 28-36. https://doi.org/10.31861/geo.2022.838.28-36